Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

некоторое количество

  • 1 количество

    кількість (-кости) (редко скількість), число, численність (-ности), (отношение) міра. [Коли така кількість дійсних членів не прибуде на спільне зібрання, то вибори переносяться (Ст. Акад. Н.). Ся книга є спроба пояснити скількість фактичного матеріялу (Грінч.). Хоч мале число полегкости собі мали (АД. 1). Панам зручніше було правити з меншою численністю людей (Кон.). Людей тут була вже не та міра (Звин.)]. Большое -во - велика кількість (численність), великість. В большом -ве - у великій кількості, у великому числі, у великій мірі. Огромное (несметное неизмеримое) -во (множество) - сила, велика сила, сила силенна, незліченна (незчисленна) сила, безліч (-чи), безмір (-ру), (фам.: масса) шмат (-ту). [Чи зможе сільський глядач орієнтуватися серед сили людей та подій? (Грінч.). Велика сила артистів-малярів захоплюється портретами (Наш). Безліч літ (Л. Укр.). Безліч не аби-якої сили (Єфр.). Ще того поля - безмір (Коцюб.). Худоби було шмат (Рудан.)]. Достаточное -во - достатня кількість, доволі. Иметься, имеющийся в достаточном -ве - см. Достаточный 2. Изрядное -во - чимало, читрохи. Некоторое (известное) -во - деяка (певна) кількість, деяке (певне) число, деяка міра, дещо, скільки(сь), скільки-там. [Дайте йому скільки-там грошей (Звин.). Дещо грошей у мене є (Звин.)]. Какое -во? - скільки? яка кількість? (яка) сила? [Грошей не стане. - А сила-ж грошей вам треба? (Звин.)]. В каком -ве? - в якому числі? якою мірою? Учёт по -ву - облік на кількість. Дело не в -ве - справа не в числі, не в мірі, не в кількості. Дело не в -ве, а в качестве - справа не в числі, а в добротності (в добрих прикметах); справа не в кількості, а в якості.
    * * *
    кі́лькість, -кості

    Русско-украинский словарь > количество

  • 2 нацеживать

    и Нацежать нацедить
    1) (процеживать известное количество чего) націджувати, націдити чого. -дить сквозь зубы - націдити крізь зуби;
    2) (наливать во что) націджувати, націдити, вціджувати, вцідити чого в що, (из крана, из затыкаемого сосуда ещё) наточувати, наточити, вточувати, вточити чого в що з чого, (о мног.) понаціджувати, повціджувати, понаточувати, повточувати; (вдобавку к ранее нацежённому) підціджувати, підцідити, підточувати, підточити чого. [Націди молока в пляшку (Київщ.). В таку маленьку кварту багато не вцідиш (Брацл.). Веде його до бочок та й точить пів кварти, але тілько наточив, - аж чопа чорт має! (Рудан.). Ходім, меду вточим! (Тобіл.). Підточи наливки в пляшку! (Сл. Гр.)]. Нацеже[ё]нный -
    1) націджений, понаціджуваний;
    2) націджений, вціджений, наточений, вточений, понаціджуваний и т. п.; підціджений, підточений. -ться -
    1) націджуватися, націдитися, понаціджуватися; бути націджуваним, націдженим, понаціджуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) націдитися, попоцідити (досхочу), (о мног.) понаціджуватися и т. п.; срв. Цедить.
    * * *
    несов.; сов. - нацед`ить
    наці́джувати, націди́ти, -ціджу, -цідиш и мног. понаці́джувати; (сов.: некоторое количество) уціди́ти; ( из крана) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; ( некоторое количество) уто́чувати, уточи́ти

    Русско-украинский словарь > нацеживать

  • 3 надаивать

    надоить надоювати, надоїти, удоювати, удоїти, (о мног.) понадоювати чого. [Що того молока понадоюють! (Богодух.). Удоїла піввідра молока (Брацл.)]. Надоенный - надоєний, удоєний, понадоюваний. -ться - надоюватися, надоїтися, понадоюватися, удоюватися, удоїтися; бути надоюваним, надоєним, понадоюваним, удоюваним, удоєним.
    * * *
    несов.; сов. - надоить
    надо́ювати, -до́юю, -до́юєш, надоїти, -дою́, -до́їш и мног. понадо́ювати; ( некоторое количество) удоювати, удоі́ти

    Русско-украинский словарь > надаивать

  • 4 нажинать

    нажать нажинати, нажати, (о мног.) понажинати чого, (быть в состоянии -ть, преимущ. с отриц.) ужинати, ужати. [«Скільки нажав?» - «Три копи та десять снопів» (Кониськ.). Густе жито, - такого багато не вжнеш (Брацлавщ.)]. Нажатый - нажатий, ужатий, понажинаний. -ться -
    1) (стр. з.) нажинатися, бути нажинаним, нажатим, понажинаним;
    2) (досыта, сов.) нажатися, попожати (досхочу), (о мног.) понажинатися.
    * * *
    несов.; сов. - наж`ать
    нажинати, нажа́та; (сов. некоторое количество) ужа́ти

    Русско-украинский словарь > нажинать

  • 5 натирать

    натирывать, натереть
    1) чего - натирати, натерти, (о мног.) понатирати чого. [Знайшла ріпу, натерла на тертушку (Мирний)];
    2) кого, что чем (покрывать слоем чего-л.) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати кого, що чим; (больного) витирати, витерти (хворого, слабого). [Натри мені бік шпигинаром (Київщ.). Натерла підлогу мастикою (Київ)];
    3) что (продолжительным трением) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати що; (саднить) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити, нашмуглювати, нашмугляти, о(б)шмуглювати, о(б)шмугляти, нашмульгувати, нашмульгати, обшмульгувати, обшмульгати, нашморгувати, нашморгати що, (утомлять работой) натруджувати, натрудити, (о мног.) понамулювати, помуля[и]ти, понашмуглювати, понашмульгувати, понашморгувати, понатруджувати и т. п. що. [Матірка з десятки (грубое полотно) натирає тіло до розчосу (Мирний). Машкара намуляла мені вже добре щоки (Н.- Лев.). Мені паляниці (в торбині) намуляли плечі (Тесл.). Мотуз ошмугляв молодеє тіло (Н.- Лев.). Кайдани тіло обшмульгали (Дума). Хоч ніжку натрудив (голуб), одначе вирвався і полетів (Глібів)]. -реть бока, перен. - обтертися, обговтатися, вигладитися, (наловчиться) наламатися и наломитися, (вульг.) насобачитися. Натёртый -
    1) натертий; понатираний;
    2) натертий, понатираний; витертий;
    3) натертий, понатираний; намуля[е]ний, о(б)шмугляний, обшмульганий, нашморганий, натруджений, понамулюваний, помуля[е]ний, пообшмуглюваний, пообшмульгуваний, понашморгуваний, пошморганий, понатруджуваний. -ться -
    1) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п. [Руки-б йому перецілувала, а більш, де пошморгані залізом (Квітка)];
    2) (наловчиться, сов.) - см. Навастривать (-рить к чему руку). Он в людях -тёрся - між людьми він обтерся; см. выше -реть бока;
    3) (вдоволь, сов.) - а) натертися, попотерти (досхочу), (о мног.) понатиратися; б) натертися, попотертися (досхочу), (о мног.) понатиратися и т. п.; срв. Тереть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натер`еть
    1) натира́ти, нате́рти -тру́, -тре́ш и мног. понатира́ти; (измель-, чить некоторое количество) утира́ти, уте́рти
    2) (причинять боль, повреждать трением) наму́лювати, -люю, -люєш, наму́ляти и наму́лити и мног. пому́ляти и пому́лити и понаму́лювати, натира́ти, нате́рти и мног. понатира́ти; ( наминать) намина́ти, нам'я́ти, -мну́, -мне́ш и мног. понамина́ти; (сов.: до ссадин) диал. пошмугля́ти, пошмо́ргати

    Русско-украинский словарь > натирать

  • 6 натрясать

    натрясывать, натрясти
    1) чего - натрушувати, натрусити, (о мног.) понатрушувати чого. [Натрусив трохи груш та кислиць (Грінч.)];
    2) кого, что - натрясати, натрясти кого, що. [Натряс його за чуба (Сл. Гр.)]. Натрясённый -
    1) натрушений, понатрушуваний;
    2) натрясений. -саться, -стись -
    1) (стр. з.) натрушуватися, бути натрушуваним, натрушеним, понатрушуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) натрястися, (добре) попотрястися; (от холода, страха и т. п. ещё) натруситися, надрижатися, натремтітися, (добре) попотруситися, поподрижати, попотремтіти (з холоду, із страху и т. п.); см. Надрожаться. [Та й натрясся-ж я, їдучи до міста літерняком! (Брацл.). Натрусився на морозі (Гайсинщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - натряст`и
    1) ( насыпать) натру́шувати, -шую, -шуєш, натруси́ти, -трушу́, -тру́сиш и мног. понатру́шувати
    2) (тряся, добывать, получать) натру́шувати, натруси́ти и мног. понатру́шувати, натряса́ти, натрясти́; ( некоторое количество) утру́шувати, утруси́ти

    Русско-украинский словарь > натрясать

  • 7 ряд

    1) ря́д, -у

    в пе́рвом \ряд ду́ парте́ра — в пе́ршому ря́ді парте́ру

    два \ряд да́ зубо́в — два ряди́ зубі́в

    \ряд д ура́на — хим. ряд ура́ну

    тригонометри́ческий \ряд д — мат. тригонометри́чний ря́д

    2) ( строй в одну линию) ряд, ла́ва; ( шеренга) шере́нга, ше́рег, -у и шере́г, шере́га

    стать в пять \ряд до́в — ста́ти в п'ять ряді́в; в пе́рвых

    \ряд да́х — у пе́рших ряда́х (ла́вах)

    3)

    \ряд ды — (мн.: совокупность лиц, объединённых какой-л. организацией, общими идеями) ла́ви, род. п. лав, ряди́, род. п. ряді́в

    4) (совокупность чего-л. следующего одно за другим; вереница; некоторое количество чего-л.) ряд, ни́зка; ( шеренга) шере́нга, шерег, шере́га

    дли́нный \ряд д дней (лет) — до́вгий ряд днів (років), бага́то (чима́ло) [до́вгих] днів (ро́кі́в)

    \ряд д поколе́ний — ряд поколі́нь, бага́то (чима́ло; несколько: кі́лька) поколі́нь

    \ряд де слу́чаев — у ряді ви́падків

    по \ряд ду причи́н — з ря́ду причи́н

    в \ряд де городо́в — у кілько́х (у багатьо́х) міста́х

    \ряд д собы́тий — ни́зка поді́й

    дли́нный \ряд д автомаши́н — до́вгий ряд (шерег) автомаши́н, до́вга ни́зка автомаши́н

    5) (ларьки, прилавки) ряд

    \ряд ды́ — (мн.: рынок, торговое здание) ряди́

    кра́сные \ряд ды́ — мануфакту́рні ряди́ (крамни́ці); (строения диал.) перія́

    6) с.-х. рядо́к, -дка́, ря́д; ( полоса покоса) ру́чка; (вал скошенной травы, хлебов) вал, -у, вало́к, -лка́
    7) см. пробор
    8) ( очередь) ряд
    9) (договор; уговор) ист., ряд

    в \ряд ду́ кого́-чего́ — серед ко́го-чо́го

    из \ряд да вон [выходя́щий] — незвича́йний, надзвича́йний, неаби́який; ( небывалый) нечу́ваний, небува́лий

    Русско-украинский словарь > ряд

См. также в других словарях:

  • некоторое количество — нареч, кол во синонимов: 1 • несколько (40) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • некоторое количество материала — ▲ некоторое количество ↑ материал горсть. пригоршня. щепоть. щепотка. кисть. гроздь (# винограда). клок (# волос). клочок. пук. пучок. охапка. лоскут. лоскуток. отрез. тканина. холстина. холстинка. рогожина. четвертушка. батарея. см. куча …   Идеографический словарь русского языка

  • некоторое количество — ▲ количество ↑ некоторый …   Идеографический словарь русского языка

  • может быть в значении «некоторое количество частот» — — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия EN fractional frequencies …   Справочник технического переводчика

  • КОЛИЧЕСТВО — филос. категория, отображающая общее в качественно однородных вещах и явлениях. Чтобы выявить в них это общее, необходимо, во первых, установить их однородность, т.е. показать, в каком именно отношении они эквивалентны между собою, во вторых,… …   Философская энциклопедия

  • Количество, мера — Имена существительные     ВЫМЕ/РИВАНИЕ, заме/р, измере/ние, обме/р, обме/ривание, разг. обме/рка.     Определение величины чего либо какой либо мерой.     ГРАНИ/ЦА, грань, ме/ра, преде/л.     Допустимая норма чего либо.     ДО/ЛЯ, пай, часть.… …   Словарь синонимов русского языка

  • Количество — Количество  категория, выражающая внешнее, формальное взаимоотношение предметов или их частей, а также свойств, связей: их величину, число, степень проявления того или иного свойства. Содержание 1 История понятия …   Википедия

  • Количество —         категория, выражающая внешнее, формальное взаимоотношение предметов или их частей, а также свойств, связей: их величину, число, степень проявления того или иного свойства. Первые попытки специального анализа проблемы К. восходят к… …   Большая советская энциклопедия

  • качество и количество —         КАЧЕСТВО И КОЛИЧЕСТВО. «Качеством называется видовое отличие сущности» (Аристотель. Мет. V 14.1020 а). Первая сущность, по Аристотелю, это индивидуальный предмет (вот этот человек), а вторая вид (люди) или род (животные) таких предметов.… …   Энциклопедия эпистемологии и философии науки

  • денежная сумма — ▲ некоторое количество ↑ деньги сумма. до копейки . большая сумма: крупные деньги круглая [кругленькая] сумма (обойтись в круглую сумму). хорошие деньги (давать # за что). целое состояние. бешеные деньги (стоит #). маленькая сумма: мелкие деньги …   Идеографический словарь русского языка

  • Образец почвенный — некоторое количество п., взятое из того или иного ее горизонта или слоя …   Толковый словарь по почвоведению

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»